УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ПАРАФІЯ СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА

Рідна школа у Ляйпцігу

На дворі осінь. Неперевершена малярка кожного ранку дивує нас своїм хистом, даруючи урочої краси дерева, кущі, трави. Це пора, коли підсумовують зроблене, зібране за рік і, закладають фундамент, готують ґрунт для наступного року. 29 вересня у житті української громади Ляйпціга відбулася важлива подія. При Українській греко-католицькій церкві Юрія Переможця відкрилася українська суботня школа.

До цієї події ми йшли довгих вісім років. З самого початку заснування нашого душпастирства діти були залучені до участі у вертепному дійстві, на Великдень водили гаївки, були активними учасниками літературних вечорів. На День Матері вітали найдорожчих матусь та прославляли Пресвяту Богородицю віршами та піснями. А якеж Свято Миколая без дзвінких дитячих голосів! Але хотілося дати нашим дітям, які виростають далеко від рідного краю і часто у змішаних сім`ях, чогось більшого. Тому відкриття школи стало нагальною потребою.

У день урочистого її відкриття осінній прохолодний ранок вітав нас небесною блакиттю та першим барвистим листям, яке вітер-пустун кинув до наших ніг. З піднесеним настроєм прийшли і діти, і батьки- вчителі, і наш парох Богдан Лука. На початку о.Богдан відправив Молебень до Пресвятої Богородиці, щоб тримала в опіці нашу школу, щоб допомагала її учням і їх вчителям долати всі труднощі і перешкоди. А далі відбулося представлення її назви . НАМИСТО! Ось таку назву вибрали для рідної школи її засновники. Як прикрасу, намисто одягали не тільки жінки, а в деяких регіонах України і чоловіки. Ми у своїй школі хочемо, щоб діти здобули іншого роду намисто — духовне намисто. Перша намистинка - це наша співуча, солов`їна укрїнська мова, мова, якою розмовляли наші батьки, діди і прадіди. Друга намистинка — це світового рівня українська література від Григорія Сковороди та Івана Котляревського до Ліни Костенко і Василя Стуса. Третя — це наша славна історія, яка сягає у глибину тисячоріч. Четверта — багатюща пісенна творчість нашого народу. А далі і вивчення його колоритних, неповторних обрядів, звичаїв і традицій; ознайомлення з народними ремеслами; адміністративний та етнографічний устрій нашої держави, її рослинний і тваринний світ. А як тут забути про традиційні українсткі страви і способи їх приготування. І ще багато інших намистинок, які годі і перелічити. Це духовне намисто у нас ніхто не зможе відібрати, бо воно у нашому серці, у нашому єстві. Але його можна з часом розгубити, якщо не дбати про нього, не плекати його. Тому завдання і вчителів і батьків зробити все можливе, щоб наші діти оволоділи неоцінимим скарбом українського народу - його духовним намистом.

Після урочистої частини відбулося маленьке свято. Діти отримали учнівські квитки нашої школи, жовто-блакитні кульки. Далі всі присутні частувалися смачнмм ябтучним пляцком та кексами. А потім пройшли перші уроки. Діти наразі поділені на дві групи: ті які володіють українською мовою, вміють читати і писати, і тих, яких потрібно цього всього навчити. Старші учні отримали вступний урок з історії України та на занятті з рідної мови виклали на папері свої роздуми, що для них означає слово Україна. А молодші школярики знайомилися з першою літерою української абетки та майстрували з ягід горобини та глоду намисто.

Двері нашої школи відчинені для всіх бажаючих. Заняття проводимуться щосуботи з 14 до 16 години за адресою: Witzgallstr. 20, 04317 Leipzig. Слід висловити особливу подяку отцю-пароху католицького храму Ульріху Домбровському, який люб`язно надав нам приміщення для занять.

Тож у щасливу дорогу, рідна школо, і нехай нам на цьому шляху допоможе Господь Бог!

Макогон Оксана